Вчені НДІХП

Історія наукової діяльності Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів

Витоки Шосткинського інституту хімічних продуктів йдуть в далекі 60 — 70 роки 20 століття (1969). З цього часу почалися формуватися наукові напрямки і наукове середовище інституту. Основні завдання, які повинен був вирішувати інститут — це забезпечення модернізації діючих технологій отримання піроксилінових і димних порохів (рецептура, обладнання, технологія), і розробка виробів із застосуванням цих порохів в різних боєприпасах. Ключовими фігурами, навколо яких групувалися новоприбулi співробітники інституту (випускники ВНЗ та аспірантур), були директор інституту кандидат технічних наук Мальчемв А.М. і начальник технологічної лабораторії кандидат технічних наук Хвалін В.Є.

Хвалін В.Є. очолив напрямок, пов’язаний з технологією піроксилінових порохів. Коло розв’язуваних завдань цього напрямку постійно розширювалось. Це і рецептурні розробки, спрямовані на поліпшення базових характеристик порохів (підвищення енергетики, регулювання швидкості горіння), і технологічні розробки, спрямовані на підвищення виходу і якості пороху, і конструкторські розробки нестандартного обладнання, і розробки засобів автоматизації та контролю технологічного процесу. Для вирішення таких складних завдань потрібні були висококласні фахівці з боку. В різний час в колектив інституту були прийняті наукові кадри  для роботи в даному напрямку — к.т.н., доцент Букус І.А., к.х.н., с.н.с. Ставінчук В.Г., к.х.н., с.н.с. Ніконов Е.Н., к.х.н. Мороз Т.П. Після закінчення аспірантури прибули в інституті стали працювати в технологічних підрозділах — к.х.н., с.н.с. Блінов В.Н. (надалі — директор інституту), к.т.н., с.н.с. Лукашев В.К., к.т.н. Матюхін І.І., к.т.н. Гаврилов Ю.А., к.х.н. Синяков А.Г., к.х.н., с.н.с. Філімонов В.М., к.т.н. Полещук А.П., к.х.н. Тимофєєв С.В. Підготували і захистили кандидатські дисертації, вже працюючи в інституті, по тематиці піроксилінових порохів: к.т.н. Шаманаєв П.І. (по автоматизації процесу вимочкі порохів), к.т.н. Гусаров В.М. (по автоматизації процесу сушіння волокон), к.т.н., с.н.с. Кочергін В.В. (по технології формування пресованих зарядів), к.т.н. Жангужіна А.Н. (по розробці порохового заряду для малокаліберних гармат), к.т.н., с.н.с. Закусило В.Р. (по технології отримання високоенергетичних порохів), к.т.н. Ісаєв Е.Н. (по технології формування згорають гільз), к.т.н. Банішевський В.В. (по конструкції черв’ячного преса), надалі — директор інституту, к.т.н. Мармаров Б.С. (по технології фази сушіння), к.т.н. Ситник Н.Д. (розробка зарядів для умов аеродинамічного нагріву) будучи директором інституту, к.т.н. Закусило Р.В. (по технології детонуючих шнурів).

Інший технологічний науковий напрямок очолив к.т.н., с.н.с. Мальчев А.М. — напрямок по модернізації технології димних порохів і розробці нових рецептур запалюючих складів. Перша кандидатська дисертація з розробки рецептур нових складів була захищена к.т.н. Р.М. Мезиним. В кінці 70 років була розроблена безперервна водносуспензійна технологія отримання димних порохів. Результати лабораторних досліджень та промислових відпрацювань увійшли в дисертаційні роботи к.т.н., с.н.с. Буллера М.Ф. (фізико-хімічні основи отримання суспензії), к.т.н., с.н.с. Шарова Б.І. (основи сушіння та формування гранул пороху), к.т.н. Бабкіної Т.Н.(основи управління гранулометричним складом пороху), к.т.н. Меркулової Е.А. (методологія оцінки якості змішування речовин у водному середовищі). Отримані при промисловому впровадженні результати, і результати власних досліджень Лукашевим В.К. були систематизовані при оформленні докторської дисертації, яка успішно їм була захищена.

Для аналітичної (в сенсі — аналітичної хімії) підтримки технологічних і рецептурних розробок в інституті була створена лабораторія, яка в будь-який період його діяльності залишалася затребуваною. Крім розробки методик співробітники цієї лабораторії проводили наукові дослідження, головними з яких були дослідження  механізму і кінетики старіння порохів, що лежать в основі прогнозування гарантійних термінів зберігання порохів і боєприпасів. Широке поширення отримали такі методи інструментальних досліджень як хроматографія (початок застосування і розвиток пов’язано з науковою діяльністю Межевича Г.В.), спектроскопія (початок застосування пов’язано з Попової Л.М.), термографія (початок застосування пов’язано з Буллером М.Ф.) , що дають можливість методичного супроводу робіт по встановленню термінів службової придатності порохів і боєприпасів. Настільки важливий напрямок діяльності інституту посилили кандидати хімічних наук Желтоножко А.А., Попова Л.М.і Макаревич А.В. Кандидатами наук в період роботи в аналітичній лабораторії і після навчання в очній аспірантурі стали к.х.н. Петлякова Л.Д. (деструкція порохів), к.т.н. Мараховська А.Ю. (флегматизація порохів), к.т.н. Василець Л.Г., к.т.н. Маренец М.А. (принципи утилізації баллиститних шашок), к.т.н. Романько Т.В. (екологічна безпека порохів), к.х.н. Корнієнко О.М., к.т.н. Роботько В.А. (терміни службової придатності утилізованих палив). Докторські дисертації, працюючи по тематиці лабораторії, захистили д.т.н., с.н.с. Желтоножко А.А. (фізична стабільність піроксилінових порохів) і д.т.н., с.н.с. Буллер М.Ф. (повторне застосування утилізуємих порохів). Макаревич А.В., вже працюючи в Гомелі (Білорусь), захистила докторську дисертацію з хімії матеріалів на основі термопластів.

Дослідно-конструкторські роботи, спрямовані на проектування вузлів та виробів, так само ставилися до пріоритетних робіт інституту. За результатами проведених науково-дослідних робіт в цьому напрямку кандидатські дисертації підготували і захистили наступні співробітники — к.т.н. Честнейшін А.В. (склади з малою чутливістю), к.т.н., с.н.с. Семешко В.В. (особливості застосування флегматизованих порохів), к.т.н. Ярулін М.М. (вплив конструктивних характеристик на внутрішньокамерного процесу), к.т.н. Пепеляєв І.А. (проектування мембранних імпульсних зарядів), к.т.н. Трунов В.А. (внутрібаллістічне проектування імпульсних зарядів), к.т.н. Ханнолайнен В.Т.(методологія полігонних випробувань), к.т.н. Щербань В.В. (підвищення ефективності конверсійних вибухових матеріалів) — нинішній директор. Працювали за цим напрямком і фахівці, запрошені з інших організацій — к.ф.-м.н., с.н.с. Нелаєв В.П., к.т.н., с.н.с. Топильський С.В., к.т.н., с.н.с. Тимошенко В.В., к.т.н. Павленко Ю.Є.

І, на завершення — два моменти. Найбільш плідно і успішно iз здобувачами наукових ступенів працювали в якості наукових керівників: Кошелев В.В. — д.х.н., професор Ленінградського технологічного інституту ім. Ленсовета, Смирнов Л.А. — д.т.н., професор Московського інституту хімічного машинобудування, Бєляєв Н.М. і Фомін С.П. — д.т.н., професора Дніпропетровського національного університету. Вчені інституту складали і складають кістяк професорсько-викладацького складу Шосткинського інституту Сумського державного університету: професор Лукашев В.К., професор Буллер М.Ф., доцент Блінов В.Н., доцент Ніконов О.М., доцент Закусило В.Р. , доцент Шаров Б.І., доцент Нела В.П., доцент Павленко Ю.Є., доцент Мараховська А.Ю., доцент Пепеляєв І. А., Банішевський В.В., Мороз Т.П., Ісаєв Е .М.., Маренец М.А., Тимофєєв С.В., Закусило Р.В.

Ось, коротко,  історія наукової діяльності Шосткинського НДІ хімічних продуктів за 47 років в персоналіях.

Буллер М.Ф., професор кафедри ХТ ВМС ШІСумДУ

доктор технічних наук, професор

 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *